В останній момент так хочеться слів, живих, як вода у пустелі

В останній момент немає коли
Боятись чи битись на совість. 
В останній момент ти знаєш
Ну майже усе
Великий роман став як повість

Ти знаєш як звучить струна
Ти знаєш як мовчить вона
До дна близько як до неба.

В останній момент зв'явилась земля
Усе як на початку
От тільки тоді
Ми бачили ліс і поля
А не монотону посадку.

Ти знаєш як звучить струна
Ти знаєш як мовчить вона
До дна близько як до неба.

Ти знаєш як звучить струна
Ти знаєш як кричить вона
До дна близько як до неба.

В останній момент так хочеться слів
Живих як вода у пустелі.
В останній момент подзвонить і скаже вона:
"Ідем на нові каруселі".