10. Патагонія [КРАПКИ і ПЛЯМИ_Семенко]

ПАТАГОНІЯ

Я не умру від смерти — 
Я умру від життя. 
Умиратиму — життя буде мерти, 
Не маятиме стяг.

Я молодим, молодим умру — 
Бо чи стану коли старим? 
Залиш, залиш траурну гру. 
Розсип похоронні рими.

Я умру, умру в Патагонії дикій, 
Бо належу огню й землі. 
Рідні мої, я не чутиму ваших криків, 
Я — нічий, поет світових слів.

Я умру в хвилю, коли природа стихне, 
Чекаючи на останню горобину ніч. 
Я умру в павзу, коли серце стисне 
Моя молодість, і життя, і січа.