Наша доля

Знову серце шепоче мені,
Знову кличе в далеку дорогу,
Де промінчик бринить в далині
І вгамовує спрагу, і втому.
Я лечу і омріяна мить,
Наче сонце мене зігріває,
Наді мною промінчик бринить,
Наче радісну пісню співає!

Приспів.
Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалений світ,
І летить собі, немов лелека,
Та й зриває яблуневий цвіт!
Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалену мить,
І завжди вона мені дарує
Цвіт кохання, яблуневий цвіт!

Забуваю проблеми життя,
Розгортаючи стомлені крила,
Я лечу і лечу в майбуття,
Повертаючи долі вітрила.
Я лечу і омріяна мить
Зігріває дедалі сильніше,
Наді мною промінчик бринить,
Пригадалося щось наймиліше!

Приспів. (3)