Баллада про мальвы

Заснули мальви бiля хати, 
Iх мiсяць вийшов колихати. 
I тiльки мати не засне, 
Мати не засне, 
Жде вона мене. 

О, мамо рiдна, ти мене не жди, 
Менi в наш дiм нiколи не прийти. 
З мойого серця мальва проросла, 
I кров'ю зацвiла. 

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна - 
Богато мальв насiяла вiйна. 
Вони шепочуть для тебе восени: 
"Засни, засни, засни, засни..." 

У матерiв є любi дiти, 
А у моєï - тiльки квiти. 
Самотнi мальви (квiти) пiд вiкном, 
Мальви (квiти) пiд вiкном 
Заснули вже давно. 

Як зiйде сонце - вийди на порiг, 
I люди вклоняться тобi до нiг. 
Пройдися полем - мальви буйних лук 
Торкнуться твоïх рук. 

Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, 
Я в мальвi знов для тебе буду жить, 
Якщо ж я ласку не встигла принести - 
Прости, прости, прости, прости...