Наша доля

Знову серце шепоче мені
Знову кличе в далеку дорогу,
Де промінчик бринить в далині
І вгамовує спрагу і втому.
Я лечу і омріяна мить,
Наче сонце мене зігріває.
Наді мною промінчик бринить,
Наче радісну пісню співає. 
Приспів.

Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалений світ 
І летить собі, немов лелека,
Та й зриває яблуневий цвіт. 
Наша доля, наче вільний птах,
Поринає у шалену мить
І завжди вона мені дарує 
Цвіт кохання, яблуневий цвіт.
ІІ

Забуваю проблеми життя, 
Розгортаючи стомлені крила 
Я лечу і лечу в майбуття,
Повертаючи долі вітрила.
Я лечу і омріяна мить 
Зігріває дедалі сильніше.
Наді мною промінчик бринить
Пригадалося щось наймиліше.
Приспів.