Чужина (новинка 2014)

1.
Знов наснилось село світанкове в тумані густому
В тому сні я кружляла над ним угорі наче птах
І чому я скажіть так далеко від рідного дому
І навіщо колись так давно заблукала в світах.

Приспів:
Чужина обіймає мене мов нерідну дитину
Хоч дарує тепло але душу гірчить полином
І у мріях мій краю я знову до тебе полину
Щоб зорею зійти в тихий вечір над рідним селом.

2.
Там стежина моя десь біжить в чисте поле далеко
І у жито рясне синьоокі волошки вплелись
І в задумі застиг над гніздом мій самотній лелека
І гойдаються мальви, що я посадила колись.

Приспів.

3.
Там без мене стають на крило молоді ластів`ята
Одягають сади із достиглих черешень вінок
І зітхне крадькома у зажурі засмучена мати
І щоразу чекає на мій довгоджанний дзвінок.

Приспів. 2 раза