Ми – українці, сильні, єдині!

Музыка и слова песни родились в студенческом общежитии г.Луганска возле захваченного власофашистскими сепаратистами СБУ. На Youtube под видео написано: "Украина, услышь свой Восток! Ставя на нас крест, вы предаете тех, кто считает Украину Родиной!"

==============================

Если твоя совесть в розыске в другой стране,
Ты можешь верить своей родине словно себе,
Когда в душе пылает жар и реет гордо флаг
Никто нам не поможет, но всё в наших руках.
Никто из нас не думал, никто бы не поверил,
Что всё хорошее не вечно и в новое время.
Нам сложно быть беспечными, нам ничего не видно
И нам не стыдно перестать быть безобидными.

Так подло и внезапно, словно выстрел в твою спину,
И не вернуться после этого в свою рутину.
И да простить ведь можно многое, но посмотри:
Мы погибаем не снаружи ‒ чаще изнутри.
И не во Львове, на Луганщине родился я,
Но с детства знаю – Украина – моя земля.
И когда слышу я вокруг, мол, Москва – нам братья,
Я твёрдо знаю, братья в Киеве и в Закарпатье.

Ми ‒ не Росія, ми самостійні!
Ми – українці, сильні, єдині!
Якщо не второпав, повторюю ще:
від Луганська до Львова – Україна понад усе!!!

Я бачив дивний сон, стіною захищали козаки
Своїх жінок, дітей, прокинувся – все навпаки:
Втрачаючи останню честь, озброєні чоловіки
Ховались за спідницями, в них попереду жінки.
Я бачив дивний сон, де сплять спокійно наші матері.
Все тихо, мирно і домовилися бунтарі,
Але на жаль все це було лише в моєму сні,
Ми засинали в темряві, а прокидалися в вогні.

А наша Україна, наче ми не руський серіал,
Що невідомо, чи скінчиться. Хто його спродісував?
Коли вже серія остання? Коли? Ещё чуть-чуть.
Чекайте, поки головних героїв переб’ють.
Сьогодні в серії раніше кволий, непомітний
Трима двома руками прапор жовто-блакитний.
В очах нема ні страху, ані сумніву, ні жалю,
Продовження до біса, вже на іншому каналі.

Коли пройдуть повз нас десятки років і час революцій мине:
я пойму тебя, брат, як і ти зрозумієш мене.

Ми ‒ не Росія, ми самостійні!
Ми – українці, сильні, єдині!
Якщо не второпав, повторюю ще:
від Луганська до Львова – Україна понад усе!!!