Як умру, то поховайте...

Як віднесе з України
У синєє море
Лють ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Як умру, то поховайте ви мене на могилі,
Серед степу широкого, на Вкраїні милій. 
Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути як реве ревучий. 
Поховайте і вставайте, кайдани порвіте,
І вражою, злою кров'ю землю окропіте.
І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, 
Не забудьте пом'янути не злим, тихим словом. 
Садок вишневий коло хати, 
Не стопчуть навіть ці плугатарі,
Які за свої довбані мандати
Готові гривні поміняти на рублі. 
Я звертаюсь до серця, що горить у грудях.
Доки є надія - ти іще у людях.
І із цими словами я до тебе лину. 
Якщо ти не байдужий, значить любиш Україну.