Людина нібито не літає, а крила має!! (вірш Ліни Костенко)

А й правда.Крилатим грунту не треба.Землі немає.

То буде небо.

Немає поля.

То буде воля.

Немає пари.

То будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина?

А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

Не з пуху-пір’я,

А з правди.

Чесності і довір’я.

У кого – з вічного

Поривання.

У кого — з вірності

У коханні.

У кого — з щирості

До роботи.

У кого – з щедрості

На турботи.

У кого — з пісні,

Або з надії,

Або з поезії,

Або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має.

А крила має!