Ми упали в сніги

Ми упали в сніги,
Наші очі викльовують круки,
А нащадків навчать,
Як тим крукам співати хвали.

Україно, спаси! -             |
Простираєм прострілені руки,  |
Україно, прости,              |
Що на погин тебе віддали.     | (2)

Боже, нив і дібров,
Ясних зор і захмарного лету,
Божа матір, Вкраїну
Хоч Ти захисти і спати!

Ми упали в сніги              |
І хорунжі, і просто поети,    |
А її роздирають               |
Розбрату розлючені пси.       | (2)

Ми упали в сніги,
Нас підступно ударили в спину,
Комісарський наган
І незгода у хаті вітця.

Україно, прости!              |
Воювали оружно до згину,      |
І не знали, що крови,         |
Що крови не буде кінця.       | (2)

Ми конаєм в снігах,
В Київ сунуть нові Муравйови,
Хоч були ми орли,
Нас солук й яничар розпина.

Україно, устань,              |
Дай зневіреним сили й любови! |
Україно, прости,              |
Коли є ще за нами вина...     | (2)

Ми упали в сніги...
Ми упали в сніги...