Ішло дівча лучками (муз. і сл. - народні)

Пам’ятаймо! ( Мамо, мамо не плачте)
Присвята загиблим воїнам в АТО ( Михайло Брунський)

Вража куля шалена перебила крило, 
Опустіте знамена, нахиліте чоло. 
Впав у лютім двобої, щоб свій край не віддать, 
Він упав, хоч герою лиш було 25. 

Пам’ятаймо героїв, не забудьмо про всіх, 
Хто за неньку Вкраїну, в лютій битві поліг. 
Хай всі бачуть, хай чує, поклик наших завзять, 
Як уміють Вкраїнці - жить, боротись, вмирать. 

Мамо, мамо не плачте, хоч мовчать нема сил,
Небо схилене плаче біля свіжих могил. 
Мамо Вашого сина, що до кривди не звик, 
Записала Вкраїна в своє серце навік. 

Була мужність козацька, йшов грудьми на вогонь 
У бою під Слов’янськом стихло серце його.
Але воїн не падав, не точився назад 
З мертвих рук, як відплата, все строчив автомат. 

Пам’ятаймо героїв, не забудьмо про всіх, 
Хто за нашу Вкраїну, в лютій битві поліг. 
Хай всі бачуть, хай чує поклик наших завзять 
Як уміють Вкраїнці - жить, боротись, вмирать. 

Мамо, мамо не плачте, хоч мовчать нема сил, 
Небо схилене плаче біля свіжих могил. 
Мамо Вашого сина, що до кривди не звик, 
Записала Вкраїна в своє серце навік.