Безсмертний лицар. Пам'яті Євгена Коновальця (сл. Богдан Бора; муз.Олександр Кот

Він був таким, як кожний з нас – 
Людиною з життям дочасним. 
Він жив-горів, але не згас, 
Як завтра більшість з нас погасне.

Приспів:
Во й тілі тім не попіл тлів, 
Не іскра сумнівом роздерта, 
Не кволість задумів і слів, 
А горда райдуга безсмертя.

Бо в тілі тім царем був Дух – 
Творець зусиль за царство Волі, 
Який стопив народ в обух 
Розбити мури стін неволі.

Приспів:
Бо в тілі тім огонь палав, 
Як прапор нації крилатий, 
Як заграва минулих слав, 
Як символ боргу і розплати.

Бо Дух Його, немов граніт, 
У грунт вростав і не іржавів. 
Недаром ворог динаміт 
Вложив під цю скалу держави.

Приспів:
Але. . . Розтерзав тіло-плоть, 
А Дух без щерби і руїни 
Живе й веде нас до висот,
Як вічний лицар України