Чомусь так гирко плакала вона

Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет.
між зірок і між планет.іж зірок і між планет.
між зірок і між планет.іж зірок і між планет.

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.

Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.

Зруйнова всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся...

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
І в душу не приходила весна.

Уже сердце вырывалось из тенет
И стремилось почувствовать дыхание свободы,
Найти минуту радости в судьбе,
Искать между звезд и между планет.
между звезд и между планет.иж звезд и между планет.
между звезд и между планет.иж звезд и между планет.

Припев:
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И нечто болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.

Почему так горько плакала она,
И слезы вытирала словно ребенок,
Наказана за вину,
Наказана,оставлена одна...
Наказана,оставлена одна...
Наказана,оставлена одна...

Припев:
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И нечто болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.

Зруйнова всесильным чувством,
Так уставшая одиноким существованием,
Стоит ли говорить о любви,
Тогда,когда прощаешься с жизнью?
Тогда,когда прощаешься с жизнью?
Тогда,когда расстаешься...

Припев:
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях,
И нечто болело в груди и в висках,
И в душу не приходила весна.