Троянда-Ружа

Вже гуси полетіли ген за небо край,
У вирі синьо-білий ти їх чекай.
Чекай крізь млу осінню, крізь ніч туман.
Чекай і знов засяє сонце нам.
О час прощання мій коханий, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.

Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє, прощай.

Візьми трояду-ружу і зайди в наш сад.
До тебе спогад рушив мов зорепад.
Гіркі хвилини смутку крізь дні, роки,
Хай світять нам червоні пелюстки.
О час прощання мій коханий, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.

Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє, прощай.

Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє, прощай.