Циганка ворожка

Циганка-ворожка сміялась наді мной За рученьку брала, качала головой Нещасна дівчино на світі росте Кого вірно любиш, то заміж не підеш Не вір, моя мила, не вір нікому Повір дорога й а мені одному За далеким гаєм сонечко сіда Ой там дівчинонька парня дожида Думає-гадає, сміється і плаче Чи не прийдеш мій голубе-козаче? А може й не прийде, далека дорога Що я небагата сирота убога Може, тобі ненька не велить кохать А може, надумав собі рівню брать Вернулась до хати на постіль упала За зрадником любим гірко заридала