Прощавай рідна школо...

Сяду за останню парту,
Сад шумить біля вікна...
І вже згадувать не варто
Що за вікнами весна.
Ви запам'ятайте всіх нас
Тільки юними.
Ми йдемо по шляху
Сонячними струнами!

Прощавай, рідна школо,
Скільки доріг навколо,
Але я не забуду тебе!
Перший поклик кохання,
Несміливе зітхання
Знову в серці моїм оживе.

Знову чую щось малеча
Тихо-тихо так лепече,
Хтось знову кумедний дуже
Стоїть в класі у кутку,
Знову цей букварик бачу -
Все, як наяву.
Пригадаю і заплачу,
Першу вчительку свою!