Де Нас Нема

(х2)
Тримай руку, надівай крила та злітай
Тебе я вип'ю до дна, ти мій власний кайф
Коли удвох тільки - непомітно час тікає
І ми йому навздогін, туди, де нас нема

Стрілками годинника тікає розум
Не граю, досить, ці картини заміняють прозу
Серед пекельних стін знайти би власну раю дозу
Поки думки складаю стосами - літає посуд
Слова, шо нікому не треба, та миті ті наче безсмертні
У снах літав за тобою до неба, та сни ті побачив і стер би
Палять нестерпно всередині, ніби палає костер там
Але я полонений нею і в полум'ї тому згораю до смерті
Для вух її я навіки вагантом стану
Куди би не кидало нами, на саме дно чи ликами на постамент
Ми удвох до хмар дістанем, перепони - як азартний слалом
І значитиме вартість мало, коли будь-що ми нефарт цей спалим
Рука в руці і не чіпає нас холодний лютий
За фрази з снів навік ув'язненим готовий бути
Прямо до цілі і без значення, шо там говорять люди
Коли на лиці цьому бачу, як промені сонця б'ють

(х2)
Тримай руку, надівай крила та злітай
Тебе я вип'ю до дна, ти мій власний кайф
Коли удвох тільки - непомітно час тікає
І ми йому навздогін, туди, де нас нема

За горизонтами разом би нам просто бути
Коли одні ми поза зоною доступу
Де всього лиш гості люди, маємо сонце власне
І небо в долонях кидається зорями в нас
І мені не досить просто бути, без неї навколо довічна осінь
Відносить в просторі, кожен день я вимолюю більші дози
В потоці голосів твій один і відлунює він ще досі
Хоча ніби ходів ще вдосталь, непотрібні інші зовсім
Ми граємо в п'єсі, яка загубилась, та віддані ролі нам там
Сценарій на весь роман цей в книзі з обідраним фоліантом
І нехай гра ця без декорацій та під монотонні мантри
Але ми готові на дублі вдвох заради повторних кадрів
Стільки всього вже сталося, але нас не скосило
Скільки всього ще станеться, знаю, нам все підсилу
Наше кіно - то мелодрама, то триллер, та прийде час - і ми станемо титром
В фіналі фільму розправимо крила і вільні полетимо далі за вітром

(х2)
Тримай руку, надівай крила та злітай
Тебе я вип'ю до дна, ти мій власний кайф
Коли удвох тільки - непомітно час тікає
І ми йому навздогін, туди, де нас нема