Без фільтру

всі двері закриті, всі втрати пережиті
всі глядачі в театрі моєю поразкою ситі
вже падав сніг літом,
не було куди бігти проти вітру
були злі злі і будь які літери
всеодно не зробили мене лідером
вирізай мене з цього відео
а я живий до твого відому  
і в мене все супер
в місті відому, хоч і холода люті
і так класно бачити в парі на лавках, партах
знов проспав парі в маршутці, правда 
плакав маленький хлопчик
ніхто його не чув
все було смішно як мультик з пікачу
від одної іскри загорілася планета
які зелені очі яка різниці де ти (де ти?)
які підїзди квіти куплети який трек
всьо стоп скажіть мені де мої сигарети?

забудь прости, до останньої краплі
стри за перед все, або просто віддай мені мене
всі мої мрії попелом тліють
втопилася в стакані надія
настольія, твоїм запахом віє
не розумію твої дії в неділю
середа субота клуби туси і шо там (шо там?)
і скажи мені чого ти така зла?
шо задіває тебе слова, а?

давай втікай закривайся на всі замки
виключай телефон не відповідай на дзвінки
зачиняй усі вікна двері і штори,
ховайся від мене маленька бо я хворий

знову беззупинно наповнююся димом,
і як не дивно хочу виглядати сильним
дуже смішно, давай сміятися двоє
про шо я, я сміюсь але сам над собою
холодною водою з крана не залікувати рани
так само ми далі живемо самообманом
і обом не погано, ми так привикли до цього стану
а ми відповідно танем як сніг під ногами
відпусти, не тяни будь ласка
я вже не розбираю де обличчя а де маска
це наша пастка ми попали в неї вдвох
захлебнулись в глибині брехні
і наших розмов, і моя кров вже не доходить до мозку
все банально і плоско, надоїли стосунки в полоску
ми підходимо один одному навіть по росту
просто давай стрибнемо вдвох з цього мосту

давай втікай закривайся на всі замки
виключай телефон не відповідай на дзвінки
зачиняй усі вікна двері і штори,
ховайся від мене маленька бо я хворий