Ніби пошуки, небу соромно, Плаче холодом, білим золотом, Ми різні, як два

Ніби пошуки, небу соромно,
Плаче холодом, білим золотом,
Ми різні, як два полюси.
Не питай мене: скільки буду я,
Може птиця я - ось і є житя -
Ми вільні, як два полюси.

Ні, я не в гуморі, чи не в голосі.
П'яні в космосі - їм не холодно.
Ми різні, як два полюси.
Скільки вільних місць,
Та чиїсь слова залишились нам -
Болить голова.
Ми вільні, як два полюси.

Нині я жива, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я жива, ніби в космозоо
Я до тебе йду, ніби знову.

Тихо очі закривай,
Уяви, що засинаєш.
Тут ми рівня.
Ти пробач, шо налякав,
Я не буду більше - знай.
Тoж полетіли!

Нині я жива, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я жива, ніби в космозоо
Я тебе знайду, ніби знову.