На даху

То був один із тих похмурих, але чудовий ранок.
Над багатоповерховими дворами шикувались хмари.
Я намагався врахувати кількість їх ланок...
Палав світанок, лунав біт ледачий.
Я сьогодні не працюю, пацани на дачі.
На папір лягають кльово слово за словом,
Незважаючи на настрій, час, аспекти мови.
Мов річки течія – за реченням речення.
Я ненадовго перейшов на самозабезпечення.
Гайда на дах – ловити птахів, дивитись в воду.
Сьогодні час забути про застуди і негоди,
Про перешкоди кожуха. Знімай свої заброди –
Дива погоди обійти ми маємо нову нагоду!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!

Ловлю флешбек, неначе все це вже десь бачив –
Вже ворожили на вдачу, вже їздили на дачу.
У нас є, безперечно, всі шанси побути в трансі,
До ранку вистрибувати божевільні танці!
І навіть далі і далі – вище, до сонця ближче!
Хто-небудь, поясніть мені – навіщо це горище?
Ми на будівлі, немов на острові. Все дуже просто –
Смажені тости ми, у пошуках вражень гострих.
Я впевнений, що разом з нами ціла країна –
На дах по стінах! Хтось зустрічає зорю постійно...
Ну ось і все – настав день новий! Заворушились люди,
Та це ще не кінець. Ти чуєш? Ще далі буде!
Та це ще не кінець. Ти знаєш – ще далі буде!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!

А ми в басейни пострибали, ми вас там надибали.
Ми рвали бур'яна кущі, грали в кучі-мали.
Це бажано деколи – чи доведеться ще колись?
Насправді, ми завелись – нарешті дочекались!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!

Это был один из тех мрачных, но чудесное утро. 
Над многоэтажными дворами выстраивались облака. 
Я пытался учесть количество их звеньев. 
Пылал рассвет, раздавался бит ленивый. 
Я сегодня не работаю, пацаны на даче. 
На бумагу ложатся клево слово за словом, 
Несмотря на настроение, время, аспекты языка. 
Словно реки течение - за предложением предложения. 
Я ненадолго перешел на самообеспечение. 
Айда на крышу - ловить птиц, смотреть в воду. 
Сегодня время забыть о простуде и непогоды, 
О препятствиях кожуха. Снимай свои временщики - 
Чудеса погоды обойти мы имеем новую возможность! 

Именно потому что встречаем зарю! 
Именно потому, что снова и снова я на стене ее рисую! 
Именно поэтому, почему не знаю сам! 
Я за это утро, за утро все отдам! 

Ловлю флэшбэк, как будто все это уже где-то видел - 
Уже гадали на удачу, уже ездили на дачу. 
У нас есть, бесспорно, все шансы побыть в трансе, 
К утру выпрыгивать сумасшедшие танцы! 
И даже дальше и дальше - выше, к солнцу ближе! 
Кто-нибудь, объясните мне - зачем это чердак? 
Мы на здания, словно на острове. Все очень просто - 
Жареные тосты мы, в поисках впечатлений острых. 
Я уверен, что вместе с нами целая страна - 
На крышу по стенам! Кто встречает зарю постоянно ... 
Ну вот и все - настал день новый! Зашевелились люди, 
Но это еще не конец. Ты слышишь? Еще дальше будет! 
Но это еще не конец. Ты знаешь - еще дальше будет! 

Именно потому что встречаем зарю! 
Именно потому, что снова и снова я на стене ее рисую! 
Именно поэтому, почему не знаю сам! 
Я за это утро, за утро все отдам! 

А мы в бассейны попрыгали, мы вас там встретили. 
Мы рвали Бурьяна кусты, играли в куче-мали. 
Это желательно порой - или придется еще когда? 
В действительности, мы завелись - наконец дождались! 

Именно потому что встречаем зарю! 
Именно потому, что снова и снова я на стене ее рисую! 
Именно поэтому,