Максим Новицкий (редкий вариант текста)

Там, де Ятрань круто в'ється,
Де по каменю шумить,
Там дівчина, гей, як зветься,
Козак знає та й мовчить.

Ой у полі криниченька,
В тій криниці б'є вода,
Там дівчина воду брала
Чорнобрива, молода.

Даром, дівко, квіти сієш,
Вони тобі не зійдуть,
Даром батька, матір просиш,
Бо за мене не дадуть.

Бо ти дівчина багата,
В тебе батько, мати є,
Двір великий, гарна хата,
Ще й у хаті всього є.

А я бідний сиротина,
Степ широкий то ж мій сват,
Шабля й люлька - вся родина,
Сивий коник то ж мій брат.