Крижана вода

ми ділили наче пиріг безжалене сонце
зернами калина вишивала наші стиглі серця
весні віддавали терпкій спів немов нашій донці
але раптом дійшли до кінця

крижана вода накриває ледь ледь
більше я не буду писати про смерть
більше я не буду цілувати твої холодні долоні
більше ти не будешь обіцяти мені
про те що прийдешь сьогодні у сні
про те що розріжешь мов холодний свинец
розжарені скроні

може відцвіло в один день наше кохання
може обмануло усіх мінливе буття
міцно у долонях тримаю забуте бажання
та назад вже нема вороття

крижана вода накриває ледь ледь
більше я не буду писати про смерть
більше я не буду цілувати твої холодні долоні
більше ти не будешь обіцяти мені
про те що прийдешь сьогодні у сні
про те що розріжешь мов холодний свинец
розжарені скроні

крижана вода накриває ледь ледь
більше я не буду писати про смерть
більше я не буду цілувати твої холодні долоні
більше ти не будешь обіцяти мені
про те що прийдешь сьогодні у сні
про те що розріжешь мов холодний свинец
розжарені скроні