Люляй, мій синочку

Люляй, люляй, мій синочку,
тато зробить забавочку,
зробить шабельку кленову
та ще й коника гнідого,
мама вишиє сорочку,
люляй, люляй, мій синочку.

Приспів:
А-а, котки два, шари-бури, обидва (2)

Люляй, люляй, мій Іванку,
завтра вбереш вишиванку,
припнеш шабельку до боку,
та й поїдеш в світ широкий.
А в воротях кінь спіткнеться,
син додому не вернеться.

Приспів.

У неділю вранці-рано,
кінь вернувся осідланий,
вийшла з хати стара мати,
стала коня напувати,
як напоїть, то й заплаче:
"люляй, люляй, мій козаче".