Дивлюсь неначе через скло

дивлюсь неначе через скло
скільки часу вже пройшло
здається вічність минулаЇ
але ніхто не скаже
що вічність наче дім
і я сиджу у нім зовсім один

ти кожен день
мене питаєш
а відповідей зовсім не шукаєш
коли душа до тебе
прагне полетіти
не знаю
чи зумію сам прожити
коли на мене ти
іззовні поглядаєш
скажи
чи ти що-небудь відчуваєш

дивлюсь неначе через скло
скільки часу вже пройшло
здається вічність минулаЇ
але ніхто не скаже
що вічність наче дім
і я сиджу у нім зовсім один

скажи мені
чи це реально
що бездушні лиш навколо нас
що серце закривають
взаємність почуттів
що вмерла на початку
та пісня стихла вже давно
та може її й не було
та перед тим як ті підеш
озирнись назад
все зміниться і я звільнюсь з цих грат