З роси і води ( Жанна Боднарук)

Життя у кожного своє, 
Нам Бог лиш раз його дає 
І в вічність простеляє шлях. 
І ми виходимо у світ, 
Радіти сонцю і росі 
І сумувать по журавлях. 
І щиро хочемо щоб нам 
Весь вік цвіла в душі весна. 

Щоб нам усім з роси й води, 
І хліб, і пісня щоб завжди 
В оселі сонячній були, 
Вуста солодкий мед пили. 
І щоб любов в серцях жила, 
Дітей на радість вам дала, 
І щоб вночі і в денний час 
Оберігала доля вас від біди. 

Осінні айстри відцвіли 
І заметілі відмели - 
Знов усміхається весна. 
І кличе знов життя "на біс", 
Часом не заздриш і собі, 
Йти проти вітру треба нам. 
І знову віримо що ми 
В житті залишимось людьми. 

Щоб нам усім з роси й води, 
І хліб, і пісня щоб завжди 
В оселі сонячній були, 
Вуста солодкий мед пили. 
І щоб любов в серцях жила, 
Дітей на радість вам дала, 
І щоб вночі і в денний час 
Оберігала доля вас від біди.