Старенький харлей

Коли літо приходить, гаряча пора
І на сірому камені плавиться тінь,
Коли лунко кричить на смітниках дітвора
Говорити, ходити і думати лінь.

Коли сонце розжарене над містом висить,
І від чаду машин кругом іде голова,
Я згадаю про холодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький трамвай.

Приспів:
Повези мене туди, де природа сама,
Повези мене за місто, де асфальту нема,
Повези мене туди, де зелена трава,
Повези, повези, старенький харлей.

А відпустка у жовтні, а далі зима,
Я стараюсь не дивитись на засмаглих дівчат,
Ні морозива, ні пива, ні води нема.
Як ті негри живуть в Республіці Чад?

А я хочу в Антарктиду, хоч би на мить,
Ледве ноги волочу, очі піт залива,
Я згадаю про холодних озер блакить,
Куди їздив колись старенький харлей.

Приспів (2)