Ой, у вишневому саду додому я просилася, а він мене все не пускав. Я жит

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.

Ти милий мій, а я ж твоя, пусти мене, зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.

А ти їй дай такий отвіт: яка чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.

Доню моя, нев тому річ, де ти гуляла цілу ніч,
Чому розплетена коса, а на очах бренить сльоза,
Чому розплетена коса, а на очах бренить сльоза?

Коса моя розплетена, її подруга розплела.
А на очах бренить сльоза, бо з милим розлучилась я,
А на очах бренить сльоза, бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, ти вже стара, а я красива, й молода,
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою,
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав, 
До дому я ішла сама, а він другую проводжав,
До дому я ішла сама, а він другую проводжав