Марічка

музика Степана Сабодаша
слова Михайла Ткача

В’ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько по підніжжя гір.
А на тому боці, там живе Марічка
в хаті, що сховалась у зелений бір.
А на тому боці, там живе Марічка
в хаті, що сховалась у зелений бір.

Як із хати вийде, на порозі стане -
Аж блищить красою широчінь ріки.
А як усміхнеться, ще й з під лоба гляне:
“Хоч скачи у воду” - кажуть парубки.

Не питайте хлопці, чом я одинокий,
берегом так пізно мовчазний ходжу.
Там на тому боці загубив я спокій.
І туди дороги я не находжу.
Там на тому боці загубив я спокій…
І туди дороги я не находжу.

Та нехай сміється неспокійна річка.
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко,
я до твого серця кладку прокладу!
Я до твого серця кладку прокладу!

Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко,
я до твого серця кладку прокладу!
Я до твого серця кладку прокладу!