Арійський заповіт людині (вірш Кіплінга "Якщо..." у перекладі Дмитра Донц

Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя,
І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом стратити виграні сотні партій
без жодного порушення і без одного зітхання,
Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови,
коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним,
коли ти можеш любити всіх приятелів, як братів,
аж так, щоб ніхто з них не був усім для тебе,
коли ти вмієш розважати, спостерігати і пізнавати,
не стаючи ніколи скептиком або руйнівником,
мріяти, та не даючи своїй мрії стати твоїм паном,
коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють,
коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним,
коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим,
не будучи ні моралізатором, ні педантом,
якщо ти вмієш зберегти свою відвагу і не стратити голови,
коли всі інші довкола тратять її,
тоді князі, боги, щастя і перемога стануть навіки
твоїми вірними рабами.
Тоді ти станеш людиною.