Коні ж мої, коні.

Коні ж мої коні,
де ж я вас вигоню.
Літа молодії,
коли ж я вас догоню.

Догоню,догюню,
на дубовім мості.
Ой верніться літа,
ще раз до мене в гості.

Дивися дівчино,
камінь над водою.
Як поплеве той камінь,
оженюсь я з тобою.

Дівчина стояла,
камінь доглядала.
Надійшла бистра вода,
тай той камінь забрала.

Дивися козаче,
скільки зірок в небі.
Як їх перелічиш,
тобі піду за тебе.

Лічив козак зорі,
тай не долічився.
На останій зорі,
взяй тай помилився.

Взяв тай помилився,
тяжко зажурився.
Любив козак дівчину,
тай не оженився.