Журбинка

В той осінній день я сидітиму
Десь на лавочці в академічному парку
І бренькатиму щось таке своє, і мабуть, трохи мінорне
Якоюсь своєю частиною я хотітиму тебе гарною,
А іншою я хотітиму, щоб ти була мила і добра.


уоооо-оо
уо-оо-о-ооо

В той осінній день я сидітиму,
І як грім із ясного острозького неба
Ти вийдеш з центрального корпусу
В пальтечку і з фіолетовим шарфом
В хмаринці подруг і - як я волітиму
Щоб нікого оце не було біля тебе,
Бо ж підійти познайомитись стрьомно
До панянки з такою ходою і шармом

уо-о-о..

Ось ти ідеш, ми уже порівнялись,
Подружки цвірінькають, ти посміхаєшся
Я гітару відклав, зі скамєйки піднявся,
Ззаду чую: кохана! Ти озираєшся...

І просто повз мене летиш прямо в ручки
Отого козла, сучого сина!
Я в розпачі глянув на твою подружку...
Ого ... а вона теж нічого, красива...
уоо-оо-оо