Vidpusti

Як тебе забути? Як же твої очі, самі ніжні очі на землі, всій землі.
Як тебе пустити? Як же я не хочу. Як же я вмираю, коли є, й коли ні.
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Не дивись в зелені очі.
Відпусти, скажи, шо більш не твоя. Я твоєй бути не хочу.
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Поверни мені то небо,
На я кому моє сонце живе, кого більш мені не треба.
Треба вже втікати, не біжи зі мною. 
Я тебе боюся як вогню, як води. Бідне моє серце.
Так не хоче болю. Але з тобой без тебе, коли ж ти, як завжди.
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Не дивись в зелені очі.
Відпусти, скажи, шо більш не твоя. Я твоєй бути не хочу.
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Поверни мені то небо,
На я кому моє сонце живе, того більш мені не треба.
Як я, як я ну, як я без тебе? Як ти, як ти, ну, як ти без мене?
Як я, як я ну, як я без тебе?
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Не дивись в зелені очі.
Відпусти, скажи, шо більш не твоя. Я твоєй бути не хочу.
Не держи, скажи, шо хочеш піти. Поверни мені то небо,
На я кому моє сонце живе, кого більш мені не треба.
Не треба.